DrupalCamp Kyiv 2015

10 місць, які слід відвідати в Києві

1. Андріївський узвіз – друга за популярністю вулиця Києва після Хрещатика. Свою назву вулиця отримала на честь апостола Андрія. Андріївський узвіз – це вулиця-музей. На кожному кроці тут можна побачити щось цікаве, на вулиці панує богемна артистична атмосфера кінця 19 – початку 20 ст. На цій історичній вулиці колись жив та працював М.О. Булгаков. Зараз його дім є музеєм, а поряд встановлено пам’ятник письменнику. Гостей Києва Андріївський узвіз зачаровує своїм колоритом. Численні кафе, невеликі ресторанчики, арт-галереї, театри-студії, живописці, які малюють прямо посеред вулиці, торговці різним декоративним крамом – все це зробить прогулянку по бруківці цієї вулиці по-справжньому незабутньою.

Адреса: вул. Андріївський узвіз

Як дістатися: від ст. метро Золоті ворота пройти униз по вул. Володимирській до Андріївського узвозу; від ст. метро Контрактова площа повз фонтан Самсон та Успенський собор, піднятися до Андріївського узвозу.

 

 

 

2. Монумент «Батьківщина-мати» - це унікальна споруда. Скульптура являє собою фігуру жінки зі щитом і мечем у руках. Висота скульптури від п’єдесталу до кінчика меча – 62 м, загальна висота – 102 м. Згідно з висновками провідних фахівців монумент «Батьківщина-мати» має стояти понад 150 років. За розрахунками, статуя може витримати навіть землетрус силою 9 балів. Меч скульптури довжиною 16 м, хоча за першим проектом він мав сягати 28 м.

Всередині скульптури для технічного обслуговування і пересування людей було створено унікальні ліфти, один з яких є похилим і рухається по діагоналі. На висоті 36 метрів створено оглядові майданчики для відвідувачів. Монумент «Батьківщина-мати» користується попитом серед туристів, особливо популярні тури вихідного дня.

Адреса: вул. Івана Мазепи, 44 (на території Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років»)

Як дістатися: ст. метро Арсенальна, автобус №24 або тролейбус №38

 

 

3. Пирогів – є архітектурно-ландшафтним комплексом просто неба, в якому представлені усі історико-етнографічні райони України. Музей заснований в селищі Пирогів на околиці Києва в 1969 році. За тридцять років свого існування музей зібрав багату колекцію експонатів, що включає більше 200 споруд, які представляють різні історичні регіони України. Гордістю музею народної архітектури та побуту у селищі «Пирогів» є величезна колекція етнографічних експонатів, яка налічує більше 40,000 предметів і включає традиційні костюми, тканини, вишивку, килими, кераміку, вироби з металу, дерева і скла, музичні інструменти, живопис, хатнє приладдя. Влітку і восени в музеї проводяться свята, виставки народних промислів: ковалі, гончарі, ливарі, ткачі і інші майстри демонструють свої ремесла і створюють витвори мистецтва прямо на очах у глядачів. Щонеділі в музеї проводяться концерти українських фольклорних колективів.

Адрес: с. Пирогів, вул. Краснознаменна, 1

Як дістатися: 

  • від ст. метро «Либідська» - Тролейбус № 11
  • від Ленінградської пл., ст. метро «Дружби народів» - Маршрутне таксі № 172
  • від ст. метро «Академмістечко» - Маршрутне таксі № 576
  • від Бессарабського ринку або Софієвської площі - Маршрутне таксі № 156
  • від ст. метро «Лук’янівська» - Маршрутне таксі № 496

 

4. Хрещатик – головна вулиця Києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь Володимир Великий хрестив свою Батьківщину. Мабуть, саме так виникла назва вулиці. Довжина Хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. 

Як повноцінна вулиця Хрещатик почав свою історію наприкінці 18 – початку 19 століття. Першим почали забудовувати ділянки в районі Європейської (Кінної) площі. Вже до кінця 19 століття Хрещатик представляв із себе повністю забудовану вулицю. Тут було безліч магазинів, банків, різних контор.

У ці дні кияни й гості столиці можуть неквапом прогулятися по Хрещатику, тут влаштовуються різні змагання, вікторини, на Хрещатику проходить і пісенний турнір, який транслюється в прямому ефірі, «Караоке на майдані», часто можна почути мелодії у виконанні волинки, кобзи, бандури. У теплу пору року можна відпочити, присівши на одну з лав, у розташованих вздовж Хрещатика, у тіні каштанів.

Як дістатися:  доїхати до ст. метро Хрещатик або Майдан Незалежності

 

 

5. Миколаївський костьол у Києві є однією з найкрасивіших архітектурних пам’яток міста. Він побудований в стилізованому готичному стилі, був потужною домінантою тоді ще мало забудованого району. У 1943 році Миколаївський костьол значно постраждав від пожежі, що виникла в результаті артилерійського обстрілу. У 1978 році Радою Міністрів УРСР було прийнято рішення про створення в Києві Республіканського Будинку органної та камерної музики, і в Миколаївському костьолі почалися реставраційні роботи.

У 1981 році після реставрації та реконструкції Будинок органної та камерної музики, розрахований на 784 посадочних місць, було відкрито. Спеціально для Миколаївського костьолу в чехословацькому місті Крнов фірмою Rieger-Kloss було виготовлено орган. Орган складається з 3960 труб різної величини (найкоротші – 13 міліметрів, найдовші – 6 метрів). Унікальна акустика залу дозволяє шанувальникам органної музики насолоджуватися широким тембровим діапазоном інструменту, на якому виконуються як твори сучасних композиторів, так і старовинна музика.  

Адреса: вул. Велика Васильківська, 77

Як дістатися: від ст. метро Республіканський стадіон пройти вулицею Велика Васильківська у напрямку зростання номерів. Знаходиться між ст. метро Республіканський стадіон та Палац Україна. 

 

 

6. Скульптурна композиція Арка Дружби Народів розташована в центрі Києва. Скульптура з’явилась в 1982 році, її відкриття було приурочене до святкування 1500-річчя Києва. Монумент встановлений в Хрещатому парку, який раніше називався Купецький сад. Монумент Арка Дружби Народів присвячений возз’єднанню України з Росією. Монумент складається з трьох елементів: самої арки у вигляді величезної веселки, бронзової скульптури двох трудящих і сцени Переяславської ради. У центрі композиції статуя Богдана Хмельницького і боярина Бутурліна – російського посла. У результаті Переяславської ради був підписаний історичний договір про об’єднання України з Росією між українським гетьманом Богданом Хмельницьким і російським послом боярином Василем Бутурліним. Двофігурна шестиметрова композиція робітників – виконана з металу, граніту та бронзи. Вони разом піднімають стрічку з орденом Дружби народів. Скульптурні групи зв’язує арка-веселка Арка Дружби Народів, яка символізує братні народи.

Адреса: Європейська площа, Хрещатий парк.

Як дістатися: від ст. метро Майдан Незалежності пройти до Європейської площі і Хрещатого парку.

 

 

7. Маріїнський палац – одна з перлин великих архітектурних творінь й одна з найкрасивіших будівель Києва, яка вражає суворою гармонією пропорцій, врівноваженістю симетричних композицій. Після набуття Україною незалежності, у 1991 році Маріїнський палац став офіційною парадною резиденцією Президента (Президентський палац), у Білому залі палацу проводяться саміти, офіційні прийоми на вищому рівні, церемонії вручення грамот Послами іноземних держав, нагород, зустрічі іноземних делегацій на вищому рівні, проводиться інавгурація Президента України. 

Поруч із Маріїнським Палацом знаходиться будівля Верховної Ради та площа Конституції. Головний фасад палацу «дивиться» на Маріїнський парк, який по праву вважається одним із найстаріших парків Києва, розташований він уздовж Дніпровських пагорбів й є улюбленим місцем киян. Разом із Хрещатим парком вони складають Паркове кільце, а сполучає їх міст закоханих – найромантичніше місце в Києві.

Адреса: вул. Велика Васильківська, 57/3

Як дістатися: найближча ст. метро Арсенальна, від Арсенальної площі повернути на вул. Грушевського, або від Європейської площі повернути наліво до вул. Грушевського і пройти вверх.

 

 

8. Золоті ворота у Києві -  пам’ятка фортифікаційного будівництва 12 сторіччя, одна з небагатьох, які збереглися до нашого часу. Важко уявити, що розміри великого міста Ярослава Мудрого колись обмежувалися нинішнім центром Києва.

Київські ворота були одночасно і проїзною вежею, і тріумфальною аркою, яка вела на головну «аристократичну вулицю» міста. 

На межі 17 та 18 століть у Києві почалася реконструкція фортифікаційних споруджень, і перед воротами були зведені земляні бастіони. Тільки в 1832 році прадавні Золоті ворота знову стали доступні для огляду.

Адреса: вул. Володимирська, 40а

Як дістатися: доїхати до ст. метро Золоті ворота

 

 

9. Собор Святої Софії міститься в центрі Києва. Це основна культова споруда Київської Русі періоду правління Ярослава Мудрого, саме під його стінами збиралося Київське віче.

Історія виникнення цієї церкви дуже заплутана й не до кінця ясна. Храм називають Софійським собором і Софіївським собором. Також немає єдиної думки в питанні дати будівництва храму. Загальноприйнята версія свідчить про те, що Софіївський собор в Києві був побудований на честь головного храму грецької церкви Константинопольського собору – Богоматері-Оранти, уособленням якої була Софія (премудра).

Собор Святої Софії належить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і є державним музеєм-заповідником. З цієї причини його заборонено передавати жодній релігійній організації, а також проводити богослужіння. Виключенням з цього правила є День незалежності України, коли в Софіївському соборі представники різних релігійних конфесій здійснюють спільне богослужіння на честь України.

Адреса: вул. Володимирська, 24

Як дістатися: доїхати на метро до ст. метро Золоті ворота, спуститися по вул. Володимирській до Софіївської площі; доїхати до ст. метро Майдан Незалежності, пройти вниз по вул. Софіївській 2 кварталу до Софіївської площі

 

 

10. Києво-Печерська Свято-Успенська Лавра міститься на правому березі Дніпра, на високих дніпровських пагорбах. Перші ченці, які заселили нинішню Лавру, селилися в печерах – звідти й пішла назва монастиря.

Лавра – це почесне звання, яке присуджується лише великим та впливовим монастирям. Почавши своє існування з перших печер, які було викопано у 11 сторіччі, впродовж 9 віків Києво-Печерська Лавра перетворилася в величний комплекс церков та монастирів, які справляють неабияке враження не лише на віруючих людей, але й на звичайних туристів.

Адреса: вул. Мазепи (Січневого повстання), 25

Як дістатися: доїхати до ст. метро Арсенальна. На виході повернути ліворуч і йти 10 хвилин або проїхати на будь-якому виді транспорту до зупинки Музей Великої Вітчизняної війни або Києво-Печерський заповідник.

 

 

 

Ми в СоцМережах

Сайт Спільноти

Золотi спонсори

Срiбнi спонсори

Бронзові спонсори

Community спонсори